Губа Денис, 9 клас, Кам'янопотоківський ліцей імені М. С. Новохатька

Вчитель, що надихнув на написання — Деменко Олена Олександрівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Важкі випробування лягли на плечі українців. Страждання, втрати, біль, фізична і моральна втома. Переживаємо війну. Вона залишає слід у душах мільйонів людей, глибокі шрами, невиліковні рани. Війна ввійшла в кожен дім, в кожну думку, в кожне серце. Війна почалася, я не розумію її глибини страху. Мій мозок не сприймає це жахіття.

Перші дні здавалися короткочасною бідою, з якою ми швидко впораємося. Якесь непорозуміння! Але

з кожним днем ситуація погіршувалась. Нові руйнування, нові бої, нові жертви.

Це не просто тимчасова біда, це довготривала подія, яка змінить сутність нашого життя, змінить наші думки, змінить наші цінності. Поступово я почав усвідомлювати, що Україна і я живемо у нові реальності.

За ці тисячу днів я багато зрозумів і багато чого навчився. Зрозумів цінність простих речей: цінність спокою, миру, цінність родини поряд і друзів.

Війна змусила мене замилитися про те, що справжня сила в єдності й здатності залишатися людиною у найстрашніші часи. Я зрозумів, що в кожного з нас є внутрішня сила для боротьби.

1000 днів війни. Боротьба, Випробування, Зміни. Кожен день, кожна мить заповнена прагненням до Миру. Кожного дня, кожної миті триває боротьба за життя. Щоденно стежу за подіями на фронті. Щоденно тривога обриває уроки. Щоденно ховаємось у сховище від ворожих ракет. Усвідомлюю, на скільки незахищеним є наше життя.

Війна увійшла в моє життя непроханим гостем. Близькі мені люди пішли захищати Вітчизну.

Наш учитель географії Павло Васильович на передовій. В інстаграмі бачу його фото: стомлені очі, важке знаряддя, в руках зброя. 

Він захищає нас. Страх за його життя став моїм супутником, але водночас його сміливість і мужність надихає мене.

Наше село хоронило Героїв. На кладовищі уже ціла алея! Це ті люди, що виборювали наш спокій, територію, право бути собою у власній країні. Якою дорогою ціною виборюється Мир!

Людина йде на смерть, щоб іншим дарувати життя!

Кожен повинен зробити свій внесок у боротьбі за мирне життя, за перемогу. Хтось зі зброєю в руках, хтось забезпечує тил, хтось підтримує дух.

Тисяча днів війни – це непростий шлях. Кожен з нас зазнав змін. Я зрозумів, що маю бути сильним, не здаватися перед труднощами і продовжувати жити. Я більше став цінувати життя. Навчився боротися зі страхами і безвихіддю. Головна перемога починається всередині людини. Нас об’єднує спільна мета – вистояти. Ми стали чутливими до чужих страждань, ми стали більше згуртованими. Ми пристосувалися до нових умов життя, до постійної тривоги. Все це стало частиною нашого повсякденного життя. Я вірю, що ми вистоїмо, я впевнений – ми разом дійдемо до перемоги! Від пережитого ми станемо ще міцнішими, побудуємо майбутнє, про яке мріяли. Всі мрії стануть реальністю!