Про початок війни Олег Іванович дізнався від сестри. Під постійними обстрілами, без світла, газу та води чоловік разом зі своєю родиною прожив три тижні. Олег Іванович згадує, що за час постійних бомбардувань всі люди стали рідними, у дворі на дровах готували їжу, жили в одній квартирі по кілька людей.
Після того, як до сусіднього будинку потрапив снаряд, вирішили евакуюватися. Дорога з рідного Маріуполя до Запоріжжя для Олега Івановича та його родини була тяжкою. Пробитий бак, пробки, убиті мирні жителі на вулицях, вибухи снарядів, багато блокпостів відбилися на моральному стані сімʼї чоловіка.
За професією Олег Іванович будівельник-проектувальник. Його заповітна мрія – повернутись до рідного Маріуполя, щоб відбудувати всі будівлі, зруйновані з моменту російського вторгнення.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
