"Усе ще буде"

Усе ще буде

День народження. Мені вісім років. Ми живемо в Слов'янську. Ми переселенці. Закінчується 2016 рік. Вже майже 3 роки йде війна. Ми живемо дивним життям. Чужі квартири. Страшні і не дуже.

Хочу кота. Сірого. Тошика. У Донецьку у мене був кіт. Він залишився у бабусі з дідусем. А тут господарі квартир не дозволяють завести кошеня. Батьки хочуть мене порадувати. І відсвяткувати мій день народження.

І я раптом заявляю, що найкращий подарунок - картопля з Макдональдса. Тільки зі справжнього Макдональдса. Батьки трішечки здивовані. Найближчий Макдональдс у Харкові. Сідаємо в машину. Їдемо. Картопельки поїсти.

У Харкові я вперше. Кінець жовтня. Але день такий ясний, сонячний. Золота осінь. Харків неперевершений. Після маленького Слов'янська він здається мені велетнем. Макдональдс, кульки, вирішуємо поїхати в парк розваг.

Місто незнайоме, татові важко в ньому орієнтуватися. Кудись звертаємо, виявляється не туди. І тут відбувається неймовірне. Два екіпажі патрульної поліції з мигалками, виттям сирен і гучномовцями наздоганяють нас, оточують. З патрульних машин мчать до нас поліцейські. Я кричу. Мені страшно.

Папа швидесенько вискакує з машини, прямує назустріч поліцейським, щось говорить їм і показує якісь документи. Вони уважно дивляться, щось відповідають йому. Довго радяться. І раптом підходять до нашої машині і хором говорять мені: «Марія, з днем народження! Ми раді вітати тебе у Харкові!». Віддають батьку документи. Розгортаються і їдуть.

Я починаю ревіти в голос. Оце так поворот! Оце так вітання! Пройде два роки. І ми знову опинимося на тому ж місці. Але зовсім з іншої причини. Ми купимо тут будинок. Буквально в двохстах метрах від того місця, де нас затримали. І першим, надважливим придбанням стане кошеня. Маленьке сіре кошеня. А потім ще одне.

І ми знову переїдемо. І я піду в нову школу. Довго буду звикати, обживатися. Буду садити квіти і кататися на велосипеді. Об'їду і обходжу пішки пів-Харкова. Буду багато читати і про Харків, і про його жителів. Буду захоплюватися ним. І свої перші вірші напишу про свої рідні міста – Донецьк і Харків. Все це буде. А зараз мені вісім. Я сиджу в машині і реву в голос.