Ми живемо вдвох з мамою в Миколаївський області, мати лежача.

Поламався телефон, неможливо було навіть дозвонитися родичям. Загинув улюблений собака.

Стикнулися з гуманітарною катастрофою - не вистачало їжі, неможливо було навіть купити,був повний локдаун/під час обстрілів/. З'їли всі свої кабаки, поїли все варення. Улюбленого собаку ничим було нагодувати.

Приємні моменти - краще дивишся на природу. 

Є речі, які нагадують про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року - наші вікна.