Софія, 15 років, учениця Синявської ЗЗСО, с. Синявка, Чернігівська обл.

Вчителька, що надихнула на написання - Анна

Конкурс есе "Війна в долі моєї родини"

Двадцять четвертого лютого я прокинулась в чудовому настрої з наміром йти в школу, але коли в кімнату зайшла мама й повідомила мені про початок війни мій настрій зіпсувався. Я відразу взяла телефон й почала читати новини про наступ російської федерації на Україну. В новинах були подробиці цих жахливих подій.

Через війну в нас відмінили школу, в магазинах дуже швидко почали закінчуватися продукти, але не було можливості, щоб їх завезти через окупацію та воєнні дії в Чернігові.

Я проживаю в селі Синявка Чернігівської області, Корюківського району і нам дуже пощастило, що наше наше село не було окуповане. Але з початку повномасштабної війни в Україні було окуповане село Петрушин Чернігівської області та Чернігівського району, звідти родом моя мама.

Петрушин був окупований місяць, під час окупації в селі не було світла, газу та мережі. Мережа з'явилася, але дуже рідко приблизно раз в тиждень. Спочатку російські окупанти не робили нічого поганого, але але коли в них закінчилися продукти вони почали ходити по людях з автоматами й забирати продукти, за місяць перебування в селі вони з'їли три корови.

Навіть в селі Петрушки знайшлися зрадники, які допомагали окупантам продуктами, та казали їм де, що, та в кого можна вкрасти. Разом з Петрушином були окуповані села, що поблизу такі як:, Малинівка, Терхівка та Товстоліс. В Халявині є психічна лікарня в якій лежать люди, які й справді потребують допомоги. Під час окупації звичайні люди допомагали лікарні з продуктами, навіть, пацієнти цієї лікарні ввели себе адекватно, вони допомагали готувати та ще яким справами. Неподалік від міста Чернігові за селом Товстоліс під час ведіння воєнних дій було пошкоджено газову трубу й була дуже велика пожежа, яку було видно навіть з Чернігівських вулиць. На щастя Чернігівська газова служба вчасно помітила прорив й перекрила газ в тому місці. Під час окупації ці села не мали доступу, щоб виїхати. Коли наші Українські збройні сили України почали деокуповувати Чернігів вони перейшли на деокупацію цих сіл. Останнім із всіх сіл звільнили Петрушин так як він крайній. Ще російські окупанти займалися мародерством у всіх цих окупованих селах вони починали щось красти, і це не лише продукти, але й техніка.

Із самого початку повномасштабної війни в Україні мене дуже здивувала жорстокість російської федерації вони робили погано українцям й отримували від від цього задоволення. Російська Федерація своєю війною зіпсувала життя багатьом українцям. Але наші українці своїми діями показують, що вони нездоланні, вони не покинуть в біді. Українці допоможуть навіть тваринам вони не залишать в біді жодну живу душу. нація допоможе навіть російським, які самостійно здаються в полон це ще раз вказує про нашу доброту.

Коли прийшла війна в Україну змінилося життя всіх українців, ці події показали хто є хто. У житті кожного з'явилися нові люди, нові знайомі. Хтось переїхав до іншої країни, хтось залишився в Україні й допомогає Збройним Силам. З приходом повномасштабної війни війни ситуація в моїй родині трішки змінилася.

Мої рідні почали більше цінувати проведені разом моменти, зустрічі з друзями тепер відчувається зовсім по іншому. При розмові або при зустрічі з близькою тобі людиною ти почав більше радіти, від звичайних моментів з'являється посмішка.

Через воєнні події ти починаєш спілкування з деякими людьми з чистого аркуша. Деякі люди просто йдуть з твого життя через якісь негаразди. З деякими випадкове знайомство стає для тебе важливим. Ти починаєш цінувати навіть тих людей, з якими мало спілкувався.

Саме для мене початок повномасштабної війни в Україні показав, що не треба боятись починати, шось нове треба діяти. На мою думку війна показала багатьом, що треба йти до своєї мрії, не можна зупинятися, навіть, якщо в тебе, щось не виходить, спробуй ще раз, роби до того часу поки не вийде те, що тобі потрібно. Тому,що час не зупиняється він йде і поки ти сидиш й мрієш про щось інші люди діють й досягають своїх мрій. Саме зараз для мене та багатьох українців мир, це дуже важливо. І саме зараз потрібно втілювати в реальності свої мрії!