Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Марія Ляшенко

«Поїхала з дому в гумових капцях із паспортом та пенсійним»

переглядів: 1054

У Донецьку я жила з дитинства, а з 2014 року – в Мар'їнському районі. У Донецьку від будинку пів стіни залишилося. Усі речі в тих руїнах. Снаряд влучив у двір, будинок завалився. Довелося їхати.

 Діти кликали до себе. Але вони самі в орендованих квартирах живуть, не хочу бути тягарем нікому. Хтось підказав, що можна в селі хатку заселити. Я й поїхала.

2014 року я не мала другої пари взуття, тільки гумові капці, у яких і поїхала. І пакетик із паспортом та пенсійним посвідченням.

 Мені, можна сказати, тоді пощастило, сільрада дала ключі від покинутого будинку, сказали: «Живіть скільки хочете». Хоч якийсь дах над головою. Будинок підправила, господарство завела – курочок, город невеликий.

 Звичайно, доводиться задовольнятися тим, що є. Пенсія у мене скромна. Велика частина йде на ліки, у мене хворі ноги. Але й не сказати, що все безнадійно.

 Дуже виручає допомога волонтерів Гуманітарного Штабу Ріната Ахметова, коли вони приїжджають до нас у село. Знаєте, комусь може здатися, що це просто випадковий набір продуктів. Для нас, літніх переселенців, це істотна підмога в житті.о просто случайный набор продуктов. Для нас, стариков-переселенцев, это существенное подспорье в жизни.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Донецьк 2014 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій