Війну я відчуваю на собі з 2014 року. Тоді я виїхала з Донецька, після закінчення університету. Потім я жила і Білозерському. Після початку повномасштабного вторгнення з міста почали виїжджати люди. Магазини та аптеки були зачинені. Я виїхала з дитиною. Було важко жити далеко від дому, бо мій чоловік залишався весь час вдома, бо він працює шахтарем. Згодом я повернулась і зараз знаходжусь вдома.

Відчуття того, що я на своїй землі, допомагає вистояти.

Я сподіваюсь на перемогу та відновлення країни. Я працюю вчителькою та кожного дня кажу дітям, що Донбас вистоїть та все буде добре.