Інна Іванівна зі сльозами розповідає, що рідні Пологи окупували за добу. Тиждень люди жили без світла та води, були постійні обстріли. З початку російського вторгнення кілька ночей жінка провела без сну, ніхто не знав, що робити та як жити далі. Серце розривається від того, що дома залишилися батьки та учні її класу, а вона не може їм нічим допомогти.
«Учень сказав: «Нехай краще я помру, коли сплю, – буде не так страшно…»
Переглядів 475