Родина Світлани Іванівни залишалася в Малинівці, доки там не почали бомбити з повітря. Виїжджали поспіхом, прихопивши з собою лише документи. Жінка ділиться, що пережитий страх не зможе забути ніколи. Героїня вірить, що незабаром обов’язково настане мир та зізнається, що кожна новина про війну відгукується в її серці болем.