Мені 60 років. Я жив з дружиною у селі Іванівка Василівського району Запорізької області. Ми були в окупації до сьомого вересня. Потім окупанти прийшли до нас зі зброєю і наказали виїжджати.

Діти передавали ліки. А зараз туди вже ніхто нічого не возить, бо неможливо проїхати.

Найстрашнішими були мінометні обстріли. Один снаряд упав біля нашого будинку й залишив велику вирву.

Ми доїхали до Запоріжжя за день. Нам пощастило: нас дуже швидко перевірили у Василівці. Ми не брали з собою домашніх тварин. Їх доглядає знайомий, який залишився в Іванівці.

У Запоріжжі також довелося понервувати: вибухнув сусідній будинок. Ми виїжджали на тиждень. Спочатку були у друзів у Дніпропетровській області, потім їздили в Канів.

Дружина дистанційно працює вчителькою. Я отримую пенсію. Чекаємо на закінчення війни.