Рябовол Анастасія

Комунальний заклад «Дергачівський ліцей №2», 9 клас

Учитель, який надихнув - Калиниченко Оксана Олександрівна

"Війна. Моя історія"

Протягом війни я проживала чимало різних історій: було багато перешкод, труднощів і пригод з моїми рідними та друзями.

Коли я усвідомила, що почалася війна? Уранці 24 лютого я прокинулася до школи, але почула на вулиці вибухи. Одразу я зрозуміла, що розпочалося повномасштабне вторгнення. У той момент мене охопили страх, біль і решта емоції, які я ще не відчувала до того. Цей жахливий день означав для мене і моєї сім'ї страждання, бо ми покинули рідну домівку, друзів та близьких. Залишили рідне село до того, як його окупували росіяни.

На сьогоднішній момент моє життя різко змінилося: близькі поїхали за кордон, і я дуже сумую за своїми двоюрідними сестрами та братом. Родина мого дядька жила в містечку Дергачі Харківської області. Проте після 24 лютого їм довелося виїхати, аби рятувати дітей, оскільки місто було під обстрілами, а частина громади була окупованою з перших хвилин вторгнення. Мої близькі опинилися у Німеччині, там вони отримали картки, на яких були по 100 євро допомоги. Ці гроші мої рідні передали захисникам України. Я вірю, що все налагодиться, і ми якомога швидше зустрінемося.

Рятуючи свої життя, ми з батьками переїхала жити в місто Дергачі, бо село, де я жила до повномасштабної війни, було окуповано. Хоча й життя в Дергачах було сповнене постійних тривог, страху через щоденні обстріли.

Озираючись назад, я думаю, чи змінилося моє життя після початку повномасштабної війни? Я зробила багато чого, наприклад, почала краще вчитися, самостійно вивчаю корейську мову, щось планую на майбутнє. Вірю, що після перемоги нашій країні потрібні буде освічена молодь. Але я також розумію, що зараз війна, і мої плани можуть рухнути.

Ця жахлива війна змінила життя всіх українців, але ми віримо в перемогу, дякуємо Силам оборони України за титанічні зусилля, яких вони докладають щосекунди!