Бігун Олена

Робота учениці 11 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с.Тетевчиці Червоноградського району Львівської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Думанчук Галина

Чому бути українкою – це моя суперсила

Я часто ставила собі запитання: «Чому я пишаюся тим, що я українка?» Вичерпної відповіді не було. Враховуючи всі реалії сьогодення, мій вік, я сьогодні постараюся дати відповідь.

Для мене бути українкою означає бути частиною великої історії, мати глибокі корені і традиції, бути гордою своєю культурою, мовою та національними цінностями, бути відданою своїй країні і боротися за її благополуччя, бути толерантною до інших національностей і культур, бути активною у спільноті та допомагати розвитку України. Моя Батьківщина багата українськими традиціями, культурними цінностями та історичною спадщиною. Я думаю, бути українцем не тільки визначає мій народ, це також суперсила, яка формує мій характер і світогляд.

Важливою частиною моєї української ідентичності є гордість за свою культуру та мову. Українська мова милозвучна й неповторна, несе в собі дух давніх традицій і поглиблює зв’язок із минулим. Мова – це не лише засіб спілкування, а й ключ до розкриття мудрості та багатства наших предків. Кожне слово і словосполучення у словнику є не лише засобом вираження думки, а й відображенням національної самосвідомості.

«Сьогодні ми маємо чудову нагоду освідчитись у любові до рідної української мови і вкотре належно вшанувати її. Бо українська – це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність і Перемогу», - наголосив Володимир Зеленський. Ці слова підкреслюють важливість української мови як частини національної ідентичності, яка об'єднує народ у боротьбі за свої права та свободу. Мовне питання є дуже актуальним зараз. За нього дуже сперечаються дорослі. Я вважаю, що сьогодні, як ніколи, його все ж таки потрібно вирішити на користь рідної мови. Звичайно, мови інших держав потрібно поважати, але свою потрібно знати і любити.

Україна – країна, де різні культурні елементи зливаються в унікальну мозаїку.  Фольклор, традиції та обряди хоча відійшли частково в минуле, але й зараз є невичерпним джерелом натхнення. Бути українцем означає відчувати себе частиною цієї великої естетичної спадщини, шанувати традиції та шанувати предків.

Ми, молоде покоління, повинні брати приклад, як шанували традиції колись. У нашій школі ведеться робота у цьому напрямку. У нас створена дитяча організація – Козацька республіка. Ми вивчаємо історію наших козаків, проводимо козацькі забави, змагання, варимо козацькі страви, організовуємо Андріївські вечорниці, колядуємо, щедруємо…У тому і є наша суперсила. Це і є наш маленький крок заради Перемоги.

Від часів Київської Русі і до сьогодні вірність і патріотизм глибоко вкорінені в нашому генетичному коді. Бути українцем означає брати відповідальність за долю країни та активно сприяти її розвитку. Сьогодні таку відповідальність взяли на себе наші воїни ЗСУ. Серед них багато моїх родичів, знайомих, односельчан. Я пишаюся цим. У цьому і незламність духу нашої нації. Наших солдатів, що зараз на передовій, можна порівняти з солдатами у повісті «Ніч перед боєм» Олександра Довженка. Однією з найважливіших подібностей є почуття обов'язку і вірності Батьківщині. Як і солдати в історії, солдати в армії обирають служити своїй країні та готові ризикувати своїм життям, щоб захистити її. Вони усвідомлюють ризики та небезпеки, з якими вони стикаються, але мають намір виконувати свої обов’язки якнайкраще.

Україна також є країною талановитих і працьовитих людей. Багато видатних діячів науки, мистецтва, спорту були українцями. Визнавати ці досягнення та відчувати себе частиною великої команди — це справжня суперсила. Дух, врівноваженість та енергія України дали мені сили долати труднощі та досягати нових вершин.    

Бути українцем означає, що в серці кожного представника країни горить вогонь. Він присвячений єдності, патріотизму та прагненню зробити світ кращим. Моя українська ідентичність є не лише частиною мого минулого, але й джерелом величезної сили, яку я відчуваю щодня.