Окупанти стріляють в основному вночі. Загалом всю окупацію і обстріли ми всією родиною лягали спати засвітла. Перед сном читали книги (сестра біблію, а я літературні або наукові книги).

Старалися спати по сумерку. А щойно падала глуха ніч, знижувало нас із ліжок відлуння розривів снарядів. Загалом це було постійно усі три місяці.

Моя рідня, коли мене вивезли, було, навіть починали мене сварити через будильник. Справа в тому, що окупанти на диво пунктуальні. Щодня о 6.00, 11.30 в 17.00 накривали село свинцевим дощем. Задзвенів будильник – у тебе від 10 до 20 хвилин сховатися - зараз накриє. Будильник відключила лише через три тижні після евакуації. Не могла повірити, що він більше не потрібен.

Ми переможемо. Тримайтеся все буде Україна.

Історія передана до Музею телеграм-каналом доктора Комаровського.