Я вже на пенсії. За час війни нікуди не виїжджала, хоча буває дуже страшно. Світла не було, воду ходжу беру у клуб. Питну привозять за графіком. Ракети постійно літають. У селі багато зруйнованих будинків. Люди гинуть, і це жахливо. 

Мій онук захищає країну, а я живу далі, поки живеться. Чекаю тільки закінчення війни. Хочу, щоб мої рідні були живими. Сподіваюсь, моя хата вціліє. Я не хочу нікуди виїжджати.