Я жила в Попасній одна. Почалися обстріли, і мені довелося жити в підвалі. Місто обстрілювали росіяни. У мене була трикімнатна квартира. Я боялася, що її розбомблять. Не було води, світла і газу. Мені було дуже страшно. У під'їзді залишалася тільки я і сусідка.

Ми пішли в укриття одного з підприємств. Періодично я ходила додому годувати кота і брала їжу зі своїх запасів. 

З міста мене вивезли волонтери. Зараз я живу в Кременчуці. Чекаю закінчення війни. Моя квартира розбомблена. Не знаю, де мені жити.