Мені 36 років, до війни проживали в місті Бахмут. 

Від початку війни ми жили в підвалі. Світла вже не було, і ми всім під’їздом під свічками грали в картки, розповідали історії, казки, якісь вірші. Це було приємно. 

Коли до нашого подвір’я був приліт, у нас був шок, і тоді ми вже виїхали.

За нами приїхала машина. Ми її чекали певний час, вона затримувалась, і ми трішки нервували. В Одесі у нас були родичі, до яких ми поїхали.

Коли ми були в Бахмуті, то не відчували стресу, бо там ніколи було на це реагувати. А коли виїхали, то було багато сліз - воно якось виходило це назовні.

Коли Україна переможе, тільки тоді війна закінчиться. А що буде в майбутньому – невідомо.