Людмила Григорівна згадує про хороше життя у мирний час. Війна порушила спокій місцевого населення та змусила жити у постійному страху. Вікна її будинку вилетіли під обстрілом. Не хочеться згадувати, як стріляють, вона мрії про мир.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: