Для Ганни Іванівни з приходом війни почалося життя, як на вулкані. Не знаєш, чого чекати і коли розпочнеться обстріл. Жінка поховала чоловіка після інсульту, сама перенесла інфаркт. Вона розповідає про пожежі та вибухи, що відбувалися на її очах. Лісом ходити стало дуже небезпечно, можна натрапити на міну. Їй довелося жити у підвалах під час бомбардування, тепер тіпається від кожного звуку.