24 лютого мені подзвонила мама і сказала, що почалася війна. Я з восьмирічним сином поїхала в село поряд з містом, думала, там буде тихіше. Але я помилялась. 

Три місяці ми прожили під обстрілами в підвалі. Гуманітарну допомогу нам розвозили волонтери. Поряд з нами розірвався снаряд, всі двері і вікна відкрились. Я зрозуміла, що потрібно виїжджати. Нам довелося вивозити лежачу бабусю.

Я вчуся жити наново. У мене маленька дитина, дуже важко ставити його на ноги. Коли і чим закінчиться війна, я не знаю.