Мене війна шокувала від самого початку. Мій внук вже рік захищає на фронті нашу країну. Я дуже хвилююсь за рідних в Гуляйполі. На ніч я їжджу до сестри у сусіднє село, вдень приїжджаю додому. Дуже страшно - у нас обстріли були, гучно було.

У чоловіка був інсульт, ми живемо на таблетках.

Ми віримо в ЗСУ і в Перемогу. Майбутнє я бачу в Україні, буду тут доживати свій вік.