У перший день війни я був вдома. До мене прибігла онучка і сказала, що почалася війна. Весь час ми сиділи в погребі, а над нами літали літаки. Нам давали гуманітарну допомогу, тож їжа у нас була.
Онучка виїжджала з чоловіком - він працював у Литві. Але потім періодично поверталась.
У мене немає слів, який жах відбувається. Війна нікого байдужим не залишила.
Хочу, аби війна закінчилась вже влітку, бо скільки вже можна. У нас немає нічого, все розбомбили.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.