Я з Авдіївки Донецької області. Зараз ми з чоловіком у Кам'янському. Нам 62 і 65 років. Поруч живуть діти – дочка, зять і двоє онуків 15 і 13 років. Я працювала медсестрою в неврології, чоловік на пенсії, працював на заводах. 

Були сильні обстріли в квітні та січні. Ми залишилися без єдиного вікна. Спочатку ми виїхали до Каховки. Прожили місяць у родичів. Потім два місяці – в селі Іванівка Херсонської області. У травні повернулися, але почалися страшні обстріли. Дочка з двома маленькими дітьми (5 і 3 роки) виїхала. Ми винаймали житло в різних місцях: Новосілівці, Межовій, Кривому Розі, нарешті осіли в Кам'янському.

Найскладніше було з нашими голубами. У нас була голубятня – 120 виставкових порід. Планували виставку 27 лютого 2022 року, але війна все змінила. 23 лютого голуби сиділи на дереві. Ми намагалися їх підгодовувати. Але один день – і все було втрачено. Сусід, який доглядав за нашими голубами, кормив їх, загинув від прямого влучання з дрона. Це такий жах! І всі голуби загинули також, бо вже не було, кому їх годувати. Це велике горе, ми до сих пір плачемо. 

Зараз ми живемо на пенсію – 2900 гривень. Винаймаємо квартиру, платимо комунальні. 

Сподіваємося, що колись повернемося до мирного життя. Віримо в краще і бажаємо всім здоров'я.

***

А це фотографії до війни та після...