Я жив у Миколаєві. О четвертій ранку бомбили аеродром, були потужні вибухи – ось так і почалася війна. Все шокувало. Сама війна шокує. Як росіяни йшли по місту – це теж були шокуючі моменти. Десантники російські намагалися на завод потрапити, а їх відбивали. У нас бойові дії були, на початку війни в Миколаєві було дуже небезпечно.

У місті були великі черги, люди все скуповували. Одразу було тяжко щось купити без черг, були проблеми. А в мене мама, 84 роки. Вона потребує догляду, і я її вивіз, бо неможливо було залишатися в Миколаєві. Виїжджали машиною. Маму за руку треба водити. Зараз ми у Кіровоградській області, це мамина батьківщина. Наші родичі тут. Мама охає і ахає. Це стара людина, у неї все болить.

Приємно було отримувати допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Гарні були коробочки. Трохи допомагали нам із їжею. 

Мені в цьому році вже 60 років, і в мене майбутнє вже таке: пенсія, тихе життя, чисте небо. Колись старі люди казали про чисте небо, а ми не розуміли, що вони мали на увазі. А тепер ми знаємо, що це таке.