Після початку війни я жила в підвалі. Були сильні обстріли. Було дуже страшно. Не було води, світла й газу. Моїй дитині не вистачало ліків. Вона має інвалідність. Напади ставали частішими, вона погано себе почувала. Снаряди та ракети летіли скрізь. У мою квартиру було влучання. Після цього я виїхала. 

Зараз живу в Харкові. Мені допомагають близькі люди та волонтери. Дуже важко виживати. Працювати я не можу, бо у мене хвора дитина. Сподіваюсь, що скоро війна закінчиться. Ніякого майбутнього я поки не бачу.