Тиждень я прожила в Попасній під обстрілами. У перший день війни я була на роботі, колеги говорили тільки про війну. Я прийшла додому - почались обстріли. Мої діти відразу виїхали з села, а ми з чоловіком залишались. На той момент вже не було світла, води й газу. Два дні ми з чоловіком пожили в батьківській хаті, бо залишатись у квартирі в холоді було небезпечно. У будинку хоч зігрілись піччю. Мені стало дуже страшно, тому ми з чоловіком виїхали. Під’їхали люди і нас забрали. В чому були, сіли в машину та поїхали.

Потім в мою хату прилетів снаряд. Я побачила це на відео з Попасної. 

Мої два зятя служать в ЗСУ. Я живу в Дніпропетровській області. З чоловіком не можемо влаштуватись на роботу. Що робити далі - незрозуміло. Надія лише на перемогу ЗСУ. Я хочу, щоб країна розвивалась, а у наших дітей було майбутнє.