У середині 90-х я втекла з Нагорного Карабаху до Донецька. Так що в моєму житті це вже друга війна.

З жахом згадуємо зиму минулого року – тоді район Донецька, де ми живемо, потрапив під потужний обстріл, багато людей було вбито та поранено.

Коли починаються обстріли, ми з двома дочками спускаємося в найбезпечніше місце в гуртожитку. Колись там була душова, а зараз бомбосховище. Кілька разів перечікували тут обстріли.

Живемо ми на 12 квадратних метрах втрьох.

Батько старшої дочки помер, а нещодавно я поховала і другого чоловіка. У нас режим найсуворішої економії.