У перший день війни я побачила російські танки в селі. Вони не випускали людей на вулиці. Я злякалась, бо розуміла, що попереду страшні дні. Росіяни обшукували людей, грабували та жили у будинках, з яких виїхали мешканці. 

У селі не було продуктів і ліків. Я з донькою маю інвалідність, нам потрібні були медикаменти. Ми вирішили все ж таки виїжджати. Вісімдесят кілометрів долали тиждень.

На кожному блок-пості все перевіряли. Чоловіків роздягали, перевіряли татуювання. У людей відбирали гроші. 

Зараз я з родиною живу у Запоріжжі. Дуже хочу додому. Знаю, що зараз в моєму будинку живуть росіяни. Сподіваюсь, що будівля залишиться цілою.