Початок війни я зустрів рано вранці у своєму місті Краматорськ.  У місто на аеродром прилетіло кілька російських ракет.

Під час війни мені прийшлося переїхати до іншого міста- Дніпро.

Коли тільки з сім'єю (громадянська жінка, теща, мати та син) приїхали до Дніпра,  нам помогла моя тітка зняти дім. Шокувало ставлення людини, яка здає нам цей дім чисто за комунальні послуги.

Велика дяка їй. Радий, що такі люди є у нашій країні! 

Спочатку у новому місті, у першу ж ніч усією сім'єю почули дуже потужні вибухи, це російські ракети влучили у аеропорт Дніпра. Ми перечекали у погребі. Дніпряни не дуже серйозно ставилися до вибухів, не так, як люди, які це вже перенесли з 14 року. Дуже перше врем'я помогла соціальні виплати.

Пошук роботи для мене зайняв близько 4 місяців. Ще дуже помогла программа  нашого мера Наш Краматорськ у Дніпрі. Продуктові набори дуже виручали.

На протязі нового життя у новому місті ми з жінкою дуже охладіли один до одного. Постійні проблеми, постійні скандали, все це привело до розриву стосунків. 

Ставлення чужих людей до мене дуже вразило. Усі пропонували допомогу. Хто чим, хто взуттям, хто одягом, хто тарілками, але не кинули один на один з проблемою.

Роботу знайшов неподалік від місця проживання. Вона мене влаштовує та дає мені хоч якусь самостійність у новому місті. Хватає на оплату будинку, на їжу та на деякі речі, котрі треба у биту.

Речі, пов'язані з війною? У мене у моєму місті на балконі лежить осколок від зміни ще з 14 року. Він є самим першим символом початку війни.