Я жив у Селидовому. В перший день війни був вдома. Почав піклуватись про рідних. Було нерозуміння того, що трапилось. Не знав, що робити. У місті не стало газу та світла. Прилітало скрізь. Доводилось ховатись у підвалі. 

Я виїхав з родиною дуже швидко. Ми один одному допомагали. 

Зараз я розумію, що наступний день може не трапитись, що я ніколи вже не попаду додому. 

Я чекаю тільки миру. Дуже хочу, щоб війна закінчилась.