У перший день війни мені стало дуже страшно. У Миколаївці почалися обстріли, не стало газу та води. У квітні я з родиною виїхала до Швеції, потім повернулась до України. Зараз я живу на Закарпатті, дуже хочу додому.
Найбільше мене шокувала загибель дітей. Сусіди мені розповідали, що у Миколаївці багато руйнувань. Прильот снаряда був і в мій будинок. Добре, що мене не було вдома. Я мрію про мир. Хочу, щоб моя онука вступила до університету та жила щасливим життям.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.