Я жила в Оріхові. Коли почалась війна, почались обстріли. Я постійно чула, як росіяни бомблять житлові будинки. Магазини та аптеки були закритими. Я захворіла на ковід, мені потрібні були ліки. Просила знайомих привезти мені з Запоріжжя. Потім я виїхала з міста. Дорога була важкою. Мене вивозив друг мого сина. Зараз я живу в Запоріжжі. У мене нічого немає, моє житло розбите. Мене шокувало, що війна сталась несподівано, це дуже боляче. Мене вражає гуманітарна допомога, яку видають різні фонди та волонтери. Це допомагає вижити. У майбутньому я б хотіла, щоб діти та онуки були щасливі. Україна переможе та розквітне, я в це вірю всім серцем.