Ми з сином проживали у власному будинку та мали свій бізнес, який нас годував, одягав та лікував. Моя родина була забезпечена.

 Наразі у мене немає нічого - лише я та мій син. У мене немає ані свого житла, ані одягу. Коштів вистачає лише на оренду і харчування. Хоч я у свої 47 років працюю кожен день.

Найважче було залишитися без нічого. Знайти гроші, щоб погодувати та одягнути сина.

Ми виїхали в вересні 2022 року до знайомих, які нам допомагали. Син був дуже наляканий, коли бачив вхід росіян у наш населений пункт, коли летіли ракети та коли виїжджали по замінованій дорозі в сіру зону.