Я жила в Маріуполі, була на пенсії. Місто розвивалось, було дуже гарно. Після початку війни місто розбомбили. Моя родина залишилась без житла. Я і мої сини втратили квартири. Ми виїхали з міста двадцять п’ятого лютого. Тоді ще можна було залишити місто. Наші ЗСУ нас випустили, ніхто нас не зупиняв.

У Маріуполі загинули мої подруги. Мені важко згадувати про це. Зараз у місті майже нікого не залишилось, всі знайомі виїхали. Я чекаю на завершення війни, живу в Києві. Мої сини поряд зі мною. Дуже чекаю миру.