У 2014 році я переїхав із Горлівки до Маріуполя, а потім виїхав до Дніпра. Я МЧСник, у перший день війни працював: рятував людей, гасив пожежі. Потім моє відділення перевели до Дніпра. У Маріуполі залишались мої батьки. У них не було води, світла і газу. Мої батьки не їли по декілька діб, могли голодувати по три дні, бо не вистачало продуктів.

За час війни мене найбільше шокували смерті людей, моїх рідних і близьких.

Зараз я живу в Дніпрі, а мої батьки – у Вінниці. Сподіваюсь, майбутнє в Україні буде радісним, а всі люди - усміхненими.