Хорошавін Олександр, учень 11 класу Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №69» Дніпровської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе - Янченко Тетяна Валеріївна
Моя Україна майбутнього
Я думаю, що кожен з нас хоч раз у своєму житті замислювався над тим, яке майбутнє в нашої країни. Якою ж Україна стане за десять років? Чи будуть зміни в кращу сторону, чи в гіршу? Моя Батьківщина зараз переживає важкі часи. Я впевнений, що всі українці вірять в те, що наш народ здолає всі негаразди. Ми робимо все можливе: донатимо, підтримуємо, віримо та боремося.
Надія будь-якої країни – це її молодь, яка розуміє , що їх майбутні сім’ї будуть жати те , що посіяли.На мою думку, для нашої країни не вистачає лише одного кроку – перемоги. За цей складний 2022 рік Україна пережила і переживає багато глобальних викликів, що змінюють її докорінно. Та потрібно працювати!
За останній час ми зрозуміли, що найголовніше – це мирне небо, щасливе обличчя без кулеметів, болю та смерті. Хотілося б, перш за все, щоб країна як мінімум збереглася в нинішніх кордонах, а як максимум знайшла щось спільне для кожного з її регіонів. Хочеться нарешті зрозуміти, що в Україні є національною ідеєю і головною цінністю.
У майбутньому нашої країни, я бачу зміни в освіті. Освіта має спиратися на новітні наукові розробки та досягнення, учнів та студентів мають залучати до виробництв, до роботи підприємств та організацій.
Нова Україна захистить кожного свого громадянина. Медична допомога надаватиметься якісно, у нас буде багато талановитих, розумних спеціалістів, які любитимуть роботу, зроблять все, аби довести усьому світові, що і в нашій державі медицина може бути якісною. Як би мені хотілося, щоб ці мої мрії здійснилися якомога швидше.
Було б надзвичайно чудово, щоб люди не хворіли, але це неможливо. У лікарнях потрібно створювати такі умови, які б наблизили хворого до відчуття домашнього затишку.
Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Її поважають та шанують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють: чисте повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники. У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Особисто у мене — Україна, і я про це ні хвилини не шкодую.
Адже я народився в найкращій у світі країні. Я щиро люблю її привітних людей, її родючі землі і безмежні простори.
Вічними символами моєї Батьківщини стало блакитне безхмарне небо і золотаві пшеничні поля. Багата українська природа не залишає байдужим жодного мого співвітчизника або гостя моєї країни. Я впевнений, що у нашої держави велике майбутнє. Та якою ж я бачу Україну в майбутньому? Як кажуть, майбутнього без минулого і теперішнього не буває. Звичайно ж, Україна й сьогодні велика держава. І про це можна розповідати нескінченно. Так само нескінченно можна міркувати і про майбутнє нашої країни.
Щодо мене, то насамперед я хотів би, щоб наші співвітчизники стали щирішими, добрішими, щоб вони поважали і любили свій рідний край, а Батьківщина відповідала їм взаємністю.
Україна ні в якому разі не повинна втратити свої шаровари, вишиванки, різнокольорові стрічки, музичні народні інструменти, свої танці, завзятий настрій і український дух! Сьогодні Україна багата не тільки на промислові підприємства і родючі землі, а й на працелюбних людей, і такою вона залишиться ще багато століть.
На мій погляд, зараз дуже важливо берегти українську природу: створювати більше заповідників, садів і парків, а також боротися проти вирубування лісів. Адже природа — це наше здорове життя і здоров’я майбутніх поколінь. Крім того, українська природа неповторна у своїй красі і повинна дарувати свою красу усім, хто живе на нашій землі.
А взагалі, я впевнений, що майбутнє України найбільш усього залежить від нас з вами. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. Тому якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь-якій міжнародній сфері, ми повинні розвиватися самі, тим самим розвиваючи рідну країну, не бути байдужими до майбутнього і докладати до цього якомога більше зусиль.
Чим вищими будуть прагнення наших співвітчизників, тим кращий результат ми отримаємо в майбутньому.
Яке я бачу життя після перемоги? Звичайно ж, щасливим. Наші захисники відвоюють території, які по праву нам належать, адже Україна ніколи ні з ким не вступала у військові конфлікти, а лише по праву захищає свою землю. Потім ми відбудуємо зруйновані будинки та відновимо інфраструктуру. Нам не потрібно буде вступати в НАТО, бо воно саме цього захоче, вражене тим, що наша армія розвалила, «другу» армію світу.
Коли все владнається, ми обов’язково поїдемо в Крим на море. Україна після перемоги стане найпопулярнішою державою, особливо серед туристів, нею пишатиметься весь світ і багато хто з нашою країною захоче мати спільні зв’язки.
Також ми накриємо величезний стіл, приготуємо різноманітних страв і відсвяткуємо, згадаємо всіх, хто віддав своє життя заради нашого майбутнього, та заспіваємо гімн України. На головній площі країни буде великий концерт, присвячений дню Перемоги, на який приїдуть співаки з різних куточків світу.