Мені 49 років, я з Красногорівки. Ми вдруге постраждали від війни. Три наші квартири, будинок – усе розбите. Останнім часом мешкали в Кураховому, але звідти також довелося виїхати. Зараз у Дніпрі. Важко роботу знайти в моєму віці. Зі мною ще мама, їй 89 років.

Я дуже боюсь обстрілів. Ракетна небезпека – це для мене страхіття.

Ми самі виїжджали. Спочатку поїхали ми, потім одна мама, друга. Зараз із Красногорівки евакуації немає. Там - пекло.

Дуже хочу, щоб майбутнє було мирним.