Шеруда Уляна, учениця 8 класу Зорянського ліцею Зорянської сільської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Костюк Ольга Миколаївна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

«Україна починається з тебе»

В’ячеслав Чорновіл

Я народилась у вільній та незалежній державі. Україна – це мій рідний край, моє перше слово… На долю неньки припало дуже багато складних випробувань. Впродовж багатьох століть, різні народи намагалися привласнити собі наші родючі землі - вони хотіли знищити українську культуру й звичаї.

Найбільше болю українцям завдала росія. Нам забороняли спілкуватися рідною мовою. Тих хто не слухав укази влади - розстрілювали. В ті часи життя на території нашої країни було дуже тяжке. Але наш народ вистояв, не зламався.

24 серпня 1991 року в Україні запанував мир і спокій, адже її було офіційно проголошено незалежною державою. Та щасливе життя тривало недовго…  24 лютого 2022 року почалося повномаштабне вторгнення російських військ на українські території. У країні оголошено військовий стан. І тут моє життя поділилося на «до» і «після».

Після багатотижневих обстрілів, нашій сім’ї довелося покинути своє рідне місто Харків. Ми переїхати на західну Україну. Я не розуміла «куди» та «за що»…

Дивлячись, на людей, які наполегливо працювали та наближали перемогу, мене осяйнула думка: «Такий народ не зламати!!!» Тоді я вперше зрозуміла, як я пишаюсь тим, що я українка, пишаюсь тим, що народилась в незламній країні, яку зараз підтримує увесь світ.

Коли чую: «Слава Україні! Героям слава!», очі наповнюються слізьми та гордістю за свій народ.

Щоб наблизити перемогу, я почала допомагати плести маскувальні сітки, з вчителем трудового навчання виготовляти окопні свічки, які так потрібні нашим захисникам. У нашій школі постійно проводяться благодійні ярмарки на підтримку ЗСУ, в яких я активно беру участь. Мої вчителі кожного тижня відсилають посилки воїнам, які є випускниками школи, тому я, щоб підтримати їхній бойовий дух пишу їм листи та роблю обереги.

Одного разу навіть отримала відповідь від незнайомого мені військового. Він сказав, що такі листи надають сили в моменти, коли, здається, що вже кінець, що змоги боротися більше немає. В той момент, я відчула в собі суперсилу, яка надихає хлопців іти далі.

Вірю, що невдовзі ми отримаємо довгоочікувану перемогу і наша люба ненька-Україна розцвіте, адже всі українці роблять усе можливе для цього!