Я все життя працювала на заводі, який після початку війни не працює. З першого дня війни живу у Краматорську під ракетними обстрілами. У мене шок від того, що взагалі відбувається: постійні прильоти, загибель людей. Я з мамою виїхала з міста.

Потім моя мама померла. Вона постійно хотіла додому, морально просто не витримала.

Потім я повернулась у Краматорськ. 

Зараз я чекаю тільки миру. Не зрозуміло, що буде далі. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.