Вєдєрнікова Крістіна

10 клас, Опорний заклад освіти Богуславське навчально-виховне об'єднання "Ліцей № 3 - Мала академія наук" Богуславської міської ради Київської області

Вчителька, що надихнула на написання – Бабенко Людмила Дмитрівна

Війна. Моя історія

Зимовий вечір, який завершив моє щасливе довоєнне дитинство… Як завжди, я у своїй затишній кімнаті веду переписку з друзями: жартуємо, висловлюємо свої сподівання на майбутні досягнення, домовляємося зустрітися завтра. Починаю розглядати фотографії на стінах - на них я, близькі люди, незабутні моменти мого життя. Чомусь стає тривожно. Підходжу до вікна, за яким освітлюються чарівні краєвиди мого рідного Херсона. Це мене заспокоює. Обіймаю свого улюбленого ведмедика, кладу голову на подушку, поринаю в сон…

І ось я - Мавка із «Лісової пісні» Лесі Українки. Блукаю лісом, вслухаюся в мову дерев, квітів. Раптом зривається вітер, тривога наростає. Ще й Лукаш десь зник, мабуть, змагається сам із собою. А я така беззахисна! Чиїсь власницькі інстинкти хочуть забрати в мене волю, мою домівку – ліс. «Ну, як-таки, щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде!».

Усе… Прокидаюся від вибухів. Мама в сльозах… Мені 13 років, відчуваю, що дорослішаю по хвилинах.

Розумію, що в окупації моя сім’я жити не зможе, тому потрібно виїжджати.

Реальність, як в тумані, починаємо збиратися, маленька валізка вміщує в собі найнеобхідніше. Важка дорога в невідомість…

Та світ не без добрих людей, вони є всюди. Я потрапляю в незнайомі місця, ходжу різними вуличками, знаходжу нових друзів.  Гартую свою силу волі, щоб продовжити навчання, розвиватися, ставати морально сильнішою. Намагають гідно долати усі виклики долі.

У Херсоні залишилася часточка моєї душі. Я сумую за нею. Моя подушко, ти розділяла зі мною найпотаємніше і ніколи не видавала мої секрети, тобі, напевно, зараз так самотньо. Мій ведмедику, чи не торкалась до тебе брудна рука ворога? Мій дім, я обов’язково повернусь до тебе.

Моє місто, я чекаю зустрічі з тобою після нашої перемоги, коли побачусь зі своїми друзями, і ми знову разом будемо гуляти по рідним нам місцях, насолоджуватися спілкуванням, допомагати відновлюватись Україні.