Я жила в Гуляйполі. У перший день війни почула тривогу. Відразу пішла у підвал. До нас також прийшли військові, тож було не так страшно. Тоді росіяни вже окупували частину Полог. Чоловік у підвал не спускався, бо боліла нога. У місті не стало води, світла й газу. Почались сильні обстріли. Дуже багато руйнувань було у місті. Потім люди почали виїжджати. Ми з донькою також вирішили виїхати. Зараз живемо в Запоріжжі. Чоловік помер через хворобу. Мені без нього дуже тяжко. Дуже хочу повернутись додому. Сподіваюсь на перемогу.