Війна мене застала в Чугуєві. Я не розуміла, що відбувається. Діти припинили навчатись, ми сиділи у підвалі під час масованих обстрілів. У місті не було води, світла і газу. Товари в магазини не завозили. Після того як росіяни зруйнували залізничний міст, я виїхала. Завдяки гуманітарній допомозі вдалось врятуватись від голоду. Я вдячна волонтерам, які допомагали весь цей час. 

Найбільше мене шокує, що росіяни вбивають дітей,  наших солдат. Після того як в Харківській області стало спокійніше, я повернулась додому.. Вірю в ЗСУ та перемогу України.