Я пенсіонерка. Жила з чоловіком в місті Гуляйполе Запорізької області. На початку березня наша квартира зазнала пошкоджень, тому нам довелося переїхати до родичів у приватний будинок. Потім росіяни розбили і їхнє житло. Восьмого квітня ми виїхали до інших родичів у Запоріжжя. Їхали в евакуаційній колоні. Забрали з собою племінника на прохання його мами.

У Гуляйполі не було електроенергії, води та газу. Ми їздили у Покровку, щоб отримати пенсію, заправити автомобіль і купити продуктів.

Ми мріяли повернутися додому до дев’ятого травня, однак досі живемо у родичів. Вони добрі люди, проте все одно тяжко бути не вдома. А Гуляйполе майже повністю розбите. Навіть не знаємо: чи буде, куди повертатися.

У чоловіка через стрес загострилися хронічні захворювання. 24 червня його прооперували в обласній лікарні. Зараз він реабілітується. Хочеться, щоб усі рідні були живі та здорові і щоб нарешті настав мир.