Історії, які ви нам довірили
Ми з міста Мар’їнки Донецької області. Жили там до великої війни. Але в нас війна ще 2014 року почалася. Я працював у Донецьку. Потім настала така біда. А після великого вторгнення переїхали в Сумську область - у Будилку. Нам тут люди дали невеликий будинок.
У нас більш-менш тихо було на початку. А вдарили по Мар’їнці 14 березня. Нам зателефонувала бабуся - у неї вилетіли вікна. Ми побігли й позабивали. Там солдатики наші були. Уже обстріли йшли повним ходом, солдати потім вивезли цю бабусю в центр. Ми якось уже призвичаїлися до такого після 2014 року.
Виїжджати не хотілося, але всі вже виїхали, дітей вивезли - то й ми вирішили вибиратися.
Були в погребі, а поруч до сусіда приліт був. От тоді ми й вирішили, що нам потрібно виїхати - зібрали речі бігом.
До нас приїжджали солдати, допомагали. Вивезли в сусіднє село, а потім - у Курахове. Було важко, але щось своє мали, вода була. Якось пережили.
Роботи немає, живемо на виплати ТПО. І дрова за них купували, і їмо, і п’ємо. Я тут із жінкою, удвох якось справляємося.
Мені здається, що ще недовго нам чекати на перемогу. Віримо в ЗСУ, в наших хлопців. Віримо в Перемогу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
