Бондар Вероніка, 9 клас, Середня загальноосвітня школа I-III ступенів м. Києва № 4

Вчитель, що надихнув на написання — Мороз Світлана Миколаївна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Тисяча днів війни. Це число звучить так, ніби його неможливо осягнути. Але коли рахуєш кожен із цих днів – від першого вибуху до сьогоднішнього світанку, - розумієш, як кожна мить залишає свій слід. Мій шлях крізь цю війну був нелегким, сповненим болю і втрат, проте водночас і моментами незламності та сили, яку я не уявляла в собі раніше.

Перші дні були найважливішими – страх, невпевненість, розгубленість. Ми не знали, що наш світ раптом розпався на тисячі уламків.

Я бачила сльози в очах близьких, чула голоси тих, хто вже не повернеться.

Тоді здавалося, що немає виходу, і що ті дні тягнуться вічність. Але з часом, серед цієї темряви, з’явилося світло. Ми навчилися боротися, не тільки за своє життя, а й за життя тих, хто поруч.

Я стала частиною великої спільноти людей, які не втратили віру, які були готові допомагати одне одному, навіть коли здавалося, що надії більше немає. 

Це був мій шлях – шлях боротьби, і незламності. За ці тисячу днів я навчилася цінувати прості речі: посмішку близької людини, повідомлення від друга, світанок у тиші. Кожен день приносив новий урок, і за кожним випробуванням я ставала сильнішою. Мій шлях – це шлях боротьби і надії.

Я вірю, що тисяча днів війни навчили мене головному – не втрачати надію, навіть коли здається, що темрява безмежна. Адже кожен з нас – маленька частинка великої історії, і разом ми зможемо подолати все.

Попри всі труднощі ці тисяча днів не зламали нас. Ми вчимося стояти на ногах, навіть коли здається, що земля втікає з - під ніг. Ми віримо в майбутнє, віримо в те, що наші зусилля не будуть марними. Ця війна стала викликом, але і водночас уроком, який змінив нас назавжди.

Нас чекає довгий шлях до відновлення, до зцілення ран, але тисяча днів війни навчила нас головному – не здаватися, вірити в себе і в свої сили. Ми знаємо що врешті – решт мир прийде, бо світло завжди перемагає темряву, а життя – смерть. І ці тисяча днів стануть для нас не лише болючим спогадом, але і символом нашої сили, стійкості і незламності.