Валентина Федорівна у війну поховала чоловіка. Вона пам'ятає ще Другу світову з дитинства, а нині знову довелося пережити страшні події. Під час активних бойових дій люди ховалися у підвалах. Потім вона вирішила з дому свого не йти. Переймається, що її донька з онукою не можуть повернутися з Донецька додому.

Жити стало набагато складніше, пенсії маленькі, а ціни на продукті, ліки та комунальні послуги високі. Жінка мріє про те, щоб Донбас був, як і раніше, у складі України.