Людмила Андріївна розповідає, що виїхала з Гуляйполя, бо не було сил терпіти постійні «Гради» над головою. З початку березня в місті не стало світла та води, частково газу. Жінка боїться, що місто зрівняють з землею і повертатися не буде куди. Зізнається, що її дуже болить коли майже щодня дізнається про нові руйнування рідних вулиць.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: