Моя дитина дуже активна: любить читання, вивчення іноземних мов, волейбол, катання на роликах, подорожі. Вона мріє побачити увесь світ, познайомитися з різними людьми та культурами інших країн. Її найбільше надихає можливість постійно розвиватися, дізнаватися щось нове та застосовувати це на практиці. Любить активності, де потрібно думати, діяти і взаємодіяти з іншими. Мотивує атмосфера підтримки і команда, де кожен може проявити себе. Вона б хотіла проявити себе в творчих і інтелектуальних активностях: може виступати з промовами, брати участь у дискусіях. Натомість її може засмутити, коли потрібно довго виконувати рутинні та нудні завдання.

Дитина бачила жахи війни, коли будинок її бабусі розбомбили. Війна вплинула на нашу сім'ю доволі сильно. Через неї ми втратили роботу. Пережили дев'ять місяців окупації, а після деокупації стали свідками постійних бомбардувань нашого міста російськими солдатами, хоча місце проживання після початку війни ми не змінювали. Через небезпеку майже постійно знаходимося вдома, через що соціальні зв'язки з іншими, як і у мене, так і у дітей, почали псуватися. Життя стало непередбачуваним та тривожним через постійний страх втратити сім'ю, родичів та особисте майно.

Доволі складно назвати саме один найважчий день. Враження, наче цей поганий день розтягнувся на усі роки війни - як кошмар.