Табанюк Віта, 15 років, учениця 10-го класу Красносільського ОЗЗСО

Вчитель, що надихнув на написання есе: Склярук Тетяна Василівна

Конкурс есе "Війна в долі моєї родини"

Війна – найтрагічніше та найстрашніше явище у світі. Ця подія завжди приносила величезні втрати, горе, інколи голод та руйнування, незважаючи на період часу коли йшла боротьба.

До дві тисячі двадцять другого року найжорстокішою вважається Друга світова війна. У ній брали участь понад шістдесят країн, але все-таки армії цих держав дотримувалися військових правил.

Двадцять четвертого лютого цього року, розпочалася війна між Україною та росією. Різкий напад нашого противника завдав великих шкод ще у перші дні сутички. Багато українських юнаків та молодиць записалися у добровольці для захисту своєї держави. Наш могутній народ підтримав Військові Сили України, і зараз надає велику матеріально та грошову допомогу. Того дня коли почалися бойові дії, життя кожного громадянина нашої країни змінилося.

На сьогоднішній день, коли йде двісті двадцять п’ятий день війни, багато дітей стали сиротами, або залишилися без батька, дідуся чи брата. Їхні життя змінилися на завжди і ніхто не зможе це виправити. Я вважаю, що саме ці події є найкривавішими та найжорстокішими.

Моя сім’я мешкає у регіоні куди ще не дійшла війна, тому це не дуже вплинуло на мене та близьких родичів. Але декілька членів родини зараз на передовій, і ніколи не можеш знати ,яка звістка прийде до тебе завтра чи через декілька днів. У місті мого проживання рідко відбуваються вибухи чи щось подібне, хоча часто повітряні тривоги, які трішки заважають навчанню. За останні пів року мого життя я зрозуміла, що вивчання англійської мови зараз, як не як ,потрібні. Із зими цього року, вся сім’я почала вивчати іноземну мову, тому що не знаєш де опинишся наступного дня.

Найжахливіша подія, яка сталась в області мого проживання – смерть маленької, чотирьох річної дівчинки. Чотирнадцятого липня, підчас ракетного удару по мирних районах Вінниці дитина загинула на місці, а мати отримала значні поранення. Ця подія стала сильним ударом для кожного українця.

Більша частина мирних жителів стали біженцями в інших країнах чи спокійних територіях держави. Великий відсоток з них залишились взагалі без домівки, і не мають куди повертатись, вони вимушені розпочинати своє життя з початку. Я радію, що маю дім та небо без обстрілів і сподіваюсь, що війна до мене не дійде.

Волонтерство стало основним заняттям українців. Кожен, без винятку, надає допомогу різного виду. Мільйони гривень було зібрано для підтримки наших захисників. Навіть малозабезпечені люди підтримують воїнів. Хтось дає будь-яку суму для покупки різної техніки, яка необхідна на фронті, хтось передає їжу, напої та одяг нашим військовим, яким теж треба харчуватись та переодягатись. Сподіваюсь, що ця війна скоро завершиться і всі наші захисники і захисниці повернуться додому здоровими та неушкодженими.

На мою думку, війни трапляються через те, що люди, які мають велику владу, починають вирішувати конфлікти силою, відправляючи на вірну смерть тисячі або навіть мільйони невинних чоловіків та жінок.

Якби питання обговорили та вирішили проблему, кривавої бійні не було б. Як казав Анрі Барбюс: ”Війна буде повторюватись до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає в бою. ”Але інколи, трапляється таке, що не можна вирішити проблему шляхом обговорення, тому що частина “верхівки” влади у якійсь із сторін хоче загарбати те, що належить іншій країні і не хоче йти на компроміс. Та країна, яка є ініціатором загарбницької війни, завжди зазнає більшої шкоди, можливо одразу, а можливо й через декілька десятиліть, але все-таки в світі править справедливість і все повернеться. Я впевнена, що росія поплатиться за все, що накоїла, бо як записано в Новому Завіті: ”Хто взяв меч, від меча й загине.”

Це кровопролиття показує силу та незламність українського народу. Ми стримуємо мільйонну армію, яка сподівалася захопити всю територію України за три дні, а наші солдати кожного дня знищують десятками тисяч їхніх військових. На сьогоднішній день по всьому світі українську націю шанують та вважають наймогутнішою серед усіх.