У Олени Григорівни було щасливе життя, велика родина – чоловік, двоє синів, троє онуків і ще живі батьки. Несподівано розпочалася війна і місто обстріляли у січні 2015 року, скло у всіх повилітало, уламки скрізь... Маленький онук почав заїкатися. Їй доводилося ходити на роботу під снарядами, що літають, ризикуючи своїм життям. Олена Григорівна мріє про те, щоб не було війни та всі були здорові.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: