Ірина родом із Києва, але вже багато років живе у Франції. Звістка про війну застала її там - із шоком, болем і безсиллям. У Києві лишалися рідні, які відмовлялися виїжджати, і це було найстрашніше: жити новинами й відчувати, що нічим не можеш допомогти. Врешті вона вирішила приїхати в Україну - на Великдень 2022 року, в самий розпал бойових дій. Побачити рідне місто у війні було боляче й водночас відрадно: Київ стояв, у ньому жевріло життя. Відтоді Ірина регулярно повертається додому, щоб бути поруч з Україною, відчувати її біль і силу, розділити випробування й вірити разом у світле майбутнє.